myr_ta

У музеї декоративного мистецтва буде концерт роблять його наші спільні друзі...Будуть грати на духових муз-інструментах, докладніше- дивіться афішу (http://img-fotki.yandex.ru/get/3309/maryjeanne.0/0_6714_32f2d70f_L.jpg)

Всю ніч не спала (ну може не всю але так- вперше) крутилася- крутилася не знаходячи собі місця, поглянула на Софійку - а вона теж крутиться , прокинулась, потім -заснула...У сні - як завжди новий пейзаж повязаний зі зміною місця -де ми живемо - тепер сниться якась казкова країна з густо зрослими чудернацькими квітами селищами Прокинулись вранці- я думала сил не буде встати -але визирнуло сонце ..я спершу навіть не повірила, думала. що здалося, мю руки в ванній(а вона без вікон а перед очима - ніби сонце світить, думаю такий настрій гарний , що аж сонце ввижається) Ну врешті-решт зайшла в кімнату - дивлюсь. а там насправді сонце,Є якого не було вже багато днів.....А вночі -сказали- був повний місяць -того ми і не спали...напевне...

Сподіваюсь що розмальовано лавочку хоч трохи видно

Переддень Різдва. Вулиця обабіч якої стоять різдвяні магазинчики - Там можна купити що завгодно - ляльки, різні деревяні прикраси і всякі штуки для господарства, я іду і раптом повернувши голову, бачу що це я іду по доріжці і доріжка веде через місток, через болото а наколонсравді свято у болотяної нчісті і сяють болтяні вогники- і вигяляє все хоч трохи моторошно- але дуже святково;) отакий сон

А тепер просто і ясно - ми живемо делеко від того місця де жили раніше і хоча туди можна доїхати на трамваї - це цомусь сприймається як психоделічна мандрівка - враховуючи ціни на метро - коли проїздний здається чарівним квитком, що відкриває двері у сіт Миттєвих мандрівок, а інакше- ізди зайцем на трамваях і говри з контролерами- як Марцел зЧехії -Сорі-нема грівни;)
А що в тому світі живуть мати і бабуся, які говорять- ми стільки для тебе зробили -привозь іноді Софійку до нас погратися- і я розумію що привозячи Софійку я певним чином буду "платити" ім і це так жахливо звучить і настільки далеко від етики стосунків що... Але хіба можна говорити про етику, якщо мій батько після нашого переїзду взагалі зник - і не відповідає ні на які дзвінки ні по домашонму ні по мобільному телефонах, а бабуся- завісила всі вікна якимись простирадлами і якщо приходять і стукають - моя сестра або ще хтось - не відркриває двері, а з хати долунає лише звук головно включеного радіо при цьому її періодично баяать у магазині але судячи з усього - вона абсолютно випала у іншу реальність...Зате тепер з нами живе мати Василя, а це вже була моя ініціатива попросити її допомогти, вірніше- це сталося саме собою- коли я була у лікарню...Я там була всього два дні але тепер все якось так повернуло що мала ходить у садочок, я - на роботу і ми здійснюєм нову практику- прокинся рано-вранці і-на барикади і навіть думати по психоделіки або тусовки страшно - бо це інший світ стрибаючи між світами - можна провалитися у щілину між ними а що полягло між сітами- місточок у вигляді хреста, вербовая дощечка чи сни?

Вітаю з Днем Народження! ТИ заряз як- мандруєш чи гостей приймаєш? Мирослава

Таки роскажу, як ми їзди на "Пусті Холми". Коли сонце вже гарненько пригріло землю- ми тільки-но розалющили очі і потихеньку пішли на трассу. Мала Софійка запитала чи ми візьмем її з собою, а я відповіла: Звісно візьмем...Але трохи згодом-бо зараз ми їдем на розвідку...Так воно і було.
Наш будинок стоїть поруч з трасою на Бровари, тому через 15 хвилин ми були на трасі..Але всі, хто стопився, їхали не далі ніж до Броварів...черех 40 хвилин ми вирішили що таки і нам доведеться їхати до Броварів...
іти пішти через Бровари вийшло не так і довго- ми підсіли в машину разом з жіночкою, яка голосувала при виїзді з міста, вона їхала за гроші а ми без;0) потім нам зупинився чувак якому ми роказували про якість чаю і про заварювання кількох чаїнок..особливо нас розчулював чай "дОБРОЄ УТРО" ЯКИЙ МИ ПИЛИ НОЧАМИ;) А дядечка, як виявилось, працював в тій компанії..ну йому було напевне цікаві наші враження і він нам подарував....чашки для кави(великі) і ми всю дорогу з ними мандрували і навіть довезли до Києва...
Але це було пізніше а тут ми звернули біля Кіптів еаправо остаточно обравши напрямок в сторону Кролевця-і раптом побачили напис, що десь попереду ведеться ремонт дороги...Ну ми таки сіли в попутну машину - знов за компанію з дядечкою, що віз якогось повітряного змія і іхав за гроші, а ми, як уже зрозуміло, без них....

Вечірні прогулянки містом, коли сонце перетворюе багатоповерхівки на башти сяючого золота, кли парки співають про весну і дорога блишить-нача чарвна обручка, що єднає з іншими світами...
Але ми приходим пізно додому і засинаєм, а прокинувшись не памєтаємо своїх снів...

Vitannya vam, vid nas
Garnyh vam dniv i svyat:))
- my moje v chetver pidemo na gidropark-vy z namy???

klassno a my zaraz v Italiji zavtra idemo v Munhen;) V Veneciji Holodono - V Rymi bulo teplishe!!!Ale tej cikavo Italijske Vyno, kino....Vchusa govoryty francuzkoju bo anglijsku ne vsi rozumijut;);))))

ПРивіт!!
Підкажи будьласка склад -магазин музичних інструментів у Києві де можна купити ямаху (найдорожчу, під темне дерево) або якийсь дуже хороший хохнер... Буду дуже вдячна
Мирослава

Осінь, що плавно переходить в зиму
Сидіти, нічого не робити, але кожна думка має свого духа.
Ти відкриваєш очі, а навколо горять свічки = як очі тих голодни духів які стежать за тобою з самої твоєї появи у цей світ...Зима зорі сяють на небі як маленькі ліхтарики- але вітер може лише донести їхню музику а забрати в тебе звідси- це вже будьласка - ткати килим літак можна навчитися ,?хіба в племені бедуїнів... Хто зробить карнавал окрім щоденного? Маски вже готові..Аби уночі зявився промінчик по якому можна іти всю ніч.

творчість
Я чую дощ і його шепіт шелест
таку таємність у собі несуть,
і дощ цей як величний велет
все огорта і тільки краплі чуть,
і спокій на душі
така срібляста тиша,
хвилини тихо тихо всі ідуть,
і дощ цей як колискою колише,
чекає він допоки всі заснуть

iniciacii kajete, symvolika a jyty mij svitamy jity vpolovyny?